Уроки літратури рідного краю

Тема уроку: В. Василашко. Збірка «Усміхнись веселкою з грози».
            Мета уроку: Посилити інтерес учнів до вивчення, дослідження поетичних творів. Поглибити знання  учнів про творчість В. Василашка. Розвивати вміння учнів вивчати, досліджувати вірші, визначати їх тему, ідейний зміст, композицію, художні засоби. Виховувати в учнів почуття  патріотизму, любові і шани до людей, до України.
Обладнання. Портрет письменника В. Василашка, виставка його творів, збірка поезій «Усміхнись веселкою з грози».
                                                   Хід  уроку
    І . Оголошення теми, мети, завдань уроку.
   ІІ. Мотивація навчання школярів.
   Урочисто прибрана класна кімната. На дошці записано:
                             Василь Федорович Василашко (1937 р.)
   Справжній письменник весь у своїх творах, його біографія – це біографія часу, а історія часу – це його життя.
     О. Бальзак   
   ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.     Що вам відомо про В. Василашка?  Розкажіть.
2.      Що ви читали поета-земляка?
3.      Які вірші вам найбільше подобаються із творчості
 В. Василашка.
      VI. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
6.1.Слово вчителя.
   На одному з уроків літератури рідного краю ми познайомились з життям і творчістю В.Василашка, читали окремі його вірші. Сьогодні ж ми будемо говорити про одну із його збірок – «Усміхнись веселкою з грози».
   Герой роману О.Гончара «Собор» Іван Ізотович Лобода мав свій життєвий принцип, який написав на табличці й установив при вході до лісу: «Хто посадить дерево – того й онуки згадають. Хто зламає – того й онуки прокленуть…»
   Такий життєвий принцип, на мій погляд, має поет В.Ф.Василашко. Він втілив його у своїй пристрасній поезії, вершиною якої є збірка «Усміхнись веселкою з грози», яка видана у 1999 році. Це не просто збірка – це квітучий сад.
   Відкривши книгу, ви входите в сад поезії В.Василашка, долучаєтесь серцем до нашої історії, рідного краю; пізнаєте істину людського буття, щоб раз і назавжди усвідомити власне призначення.
   Вірші поета – земляка про кожного з нас, про наш рідний край, про Україну, її мову солов’їну. Про найцінніше і найдорожче. Про бабусину казку і мамину ласку, про пригоди в царстві природи. Навіть про перші проліски кохання.
6.2.Виразне читання вірша «У любові таємна є сила»
Від доторку одного ніжного
На серці тане сто снігів,
Мов річка з-під намету сніжного,
Душа виходить з берегів.
Від погляду одного юності
Хмеліє, бадьориться кров,
Мов кобза райдужними струнами,
Веселка грає над Дністром.
6.3.Читання учнями поезії «Як ти підріс», присвяченої онуку Андрію
Коли малим ти з чистотою гідною
Питав себе, дітей, батьків і світу,
Чому це на уроках мови рідної
Відпочивають українські діти,
Чи можна відпочити від Шевченка,
Від Лесі Українки і Грінченка.
Чи на добро хто відіспиться
Від мудрості свого народу,
Від честі й думи свого роду –
Тоді обняв тебе я, сину, радо:
– Як ти підріс, моя відрадо!
6.4. Читання та аналіз поезій із збірки «Усміхнись веселкою з грози»
   Дома ви читали збірку поезій «Усміхнись веселкою з грози». Ваша думка про поезії даної збірки.
 Аналіз поезії  «Батько Герасим»
 Дядько Герасим – у шані:
Скільком дітям – батько званий!
А Олена – звана мати,
Півсела дітей у хаті!
                      Світ він хилить до сиріток,
                      Ремесла вчить званих діток –
                      Узувать коня в підкови,
                      Віз – у шини обідкові.
В батька – промінь на обличчі,
Батьку вуса білі личать.
Залоскоче, як пригорне.
Діти ж – ніби іскри горна…
                                       Мовби рідні в дядька діти,
Та ще й гарні – заздрять квіти.
–Де б то рідних стільки мати! – 
Сплескує  Олена-мати.
В даній поезії автор пише про доброту, щедрість, любов, гостинність односельців Герасима та Олени Непоротівських.
6.5. Самостійна робота 
Прочитати  рядки вірша, визначити художні засоби та віршовий розмір.
 Земле рідна, чорний біль часи,
Прокидайся не в сльозах, а в росах
Усміхнись веселкою з гори,
Щедра будь на колос і колосів!
(Самостійна робота перевіряється, учням  виставляються оцінки).
V. Підсумок  уроку.
Учитель.
Творчій манері В. Василашка властива афористичність вислову, напруга і щедрість почуттів. Найхарактерніші ознаки стилю поета: правдивість, ліризм, проблемність, любов, до людей, відчуття краси природи, прагнення справедливості, простота і ясність стилю. У поета є лірика громадянська, філософська, інтимна, пейзажна

VI. Домашнє  завдання. Вивчити одну з поезій збірки «Усміхнись веселкою з грози». Зробити художній аналіз.  

Тема уроку: Музи творчості Василя Василашка
Мета уроку: ознайомити учнів із творчістю письменника, його віршами; розвивати творчу уяву, мислення, увагу, вміння аналізувати поезії; виховувати любов до  України, отчого  краю.
Тип уроку: урок-конференція
Обладнання: портрет письменника, фотографії, виставка його збірок
Епіграф уроку:  
Земле рідна, чорний біль гаси,
Прокидайся не в сльозах, а в росах,
 Усміхнись веселкою з грози,
Щедра будь на колос і колоси!
          В.Василашко «Україно, в паростках надій».

Перебіг уроку
Звучить пісня «Подільські шляхи» на сл..В.Василашка, муз Ю.Збарацького

І.Ознайомлення учнів з темою, завданнями уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу
2.1.Вступне слово вчителя
Герой роману Олеся Гончара «Собор» Ізот Іванович Лобода мав свій життєвий принцип, який написав на табличці й установив при вході до лісу: «Хто посалить дерево – того  й онуки згадають. Хто зламає – того й онуки прокленуть…»
 Таке кредо, на мій погляд, має поет, лауреат Державної премії ім. Лесі Українки Василь Федорович Василашко. Він втілив його у своїй пристрасній поезії, вершиною якої є збірка «Усміхнись веселкою з грози», видана у 1999 році.
Його збірка – квітучий сад. Тож, любі друзі, увійдімо в цей сад, долучімося серцем до нашої історії, до краси рідного краю, пізнаймо істину людського буття, щоб усвідомити власне призначення. Це вірші поета-земляка про кожного з нас, про наше Поділля, про Україну, її мову, про найцінніше і найдорожче, про бабусину казку і мамину ласку, про пригоди в царстві природи тощо. Разом з автором ми помандруємо в наше сьогодні, вчора і завтра. І за цим усім головне: що ти думаєш, робиш, щоб бути вірним сином України.
 О.де Бальзак писав, що справжній письменник увесь у своїх творах, його біографія – це біографія часу, а історія часу – це його життя. Саме таки м письменником є В.Василашко, який пише про те, що добре знає, що пережив, про що мріє.
Ви опрацювали чимало матеріалів, вивчили поезії, підготували виступи.
Сподіваюсь, з них постане перед вами цікава й багатогранна особистість.
Свій урок ми проведемо у вигляді конференції.

2.2.Ознайомлення з життям та творчістю В.Василашка
(Виступи заздалегідь підготовлених учнів)
Кореспондент. Пані літературознавець, розкажіть, будь ласка, де народився і жив В.Ф.Василашко, де він працював?
Літературознавець1. Дякую за запитання. В.Василашко народився 20 червня 1939 року в селі Куражин Новоушицького району Хмельницької області в селянській родині. У 1956 році закінчив Калюську середнб школу. У 1956-1957 роках навчався у Кам’янець-Подільському культосвітньому технікумі. Працював завклубом, служив у війську на      о. Сахалін. Журналістську освіту здобував у Львівському держуніверситеті (1961-1966 р.р.). Освоював газетну ниву, завідував відділом культури, працював ученим  секретарем товариства «Знання» України, був  головним редактором видавництва «Веселка», працівником Міністерства інформації України. Заслужений журналіст України, лауреат літературної премії ім.. Лесі Українки.
Кореспондент. Які збірки написав Василь Василашко?                                               
Літературознавець 2. Василь Василашко написав кілька збірок поезій, а саме, «Ясенець», «Усміхнись веселкою з грози», «Чи Україні ти син?», публіцистичне есе «Україні – українську!», «Через терни – до України».                           Василь Федорович написав кілька збірок, і в кожній з них є рядочки, присвячені рідному краю, односельцям… Читаючи вірші поета-земляка, аналізуючи їх, ми вчимося по- справжньому любити свою Вітчизну, рідну мову, поважати й шанувати своїх батьків, родину, не забувати, хто ми є на цій землі. Ми повинні пишатися тим, що наша куражинська земля дала світові такий талант.
Декламатор.           Мамині сльози
                              На очі мами набігають сльози:
                              Я в школу йду в дірявих черевиках,
                              На ферму їй загадують морози,
                              Удвох Мишка прив’язуєм за нозю,
                              Щоб до обіду з припічка не впав.
                              Заплакала б, якби Мишко не глипав.
                               На очі мам набігають сльози.
Кореспондент. Ми знаємо, що недавно з-під пера вийшов ще один скарб-книжечка «Україні – українську!». Що це за книжечка?
Критик. Маленька, тоненька книжечка, але вона має незвичайну чудодійну силу. У ній – звеличення мови Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олеся Гончара. Також розкритий феномен Шевченка в житті українця, ймовірні шляхи вирішення мовних проблем.
  Декламатор. Ось рядочки поезії «Як ти підріс», присвячені сину Андрію
Як ти підріс
 Коли малим ти з чистотою гідною
Питав про себе, дітей, батьків і світу:
Чому це на уроках мови рідної
Відпочивають українські діти,
Чи можна спочивати від Шевченка,
Від Лесі Українки і Грінченка?
Чи на добро хто відіспиться
Від мудрості свого народу,
Від честі й думи свого роду-
Тоді обняв тебе я, сину, радо:
Як ти підріс, моя відрадо!..
Кореспондент. Поезіям збірки «Усміхнись веселкою з грози» властива афористичність висловів, метафоричність, напруга і щирість почуттів. На які жанрові ознаки поділяється лірика збірки?
Критик. Відкривши збірку «Усміхнись веселкою з грози», ми легко, як у чисте плесо озера на лісовій галявині, занурюємось у поезії поета. За канонізованими ознаками і жанровими мірками – лірика громадянська, філософська, інтимна, пейзажна. Вірші Василашка поєднані «двійником» автора, так званим ліричним героєм, з його внутрішнім світом духовного самовираження й осмислення історичного досвіду народу, героїчних і трагічних шляхів, пройдених Україною.
    У віршах родинної тематики ґенеза роду пов’язується з генезою народу, покликана болісними міркуваннями поета про сучасну Україну. Кожен із нас, читаючи вірші Василашка, задумується «Ким виросту, чи буду з Богом в серці? Чи маю промінець в душі  на дні?». Відповідь на ці рядки знаходиться в поезіях Василашка, який переконаний,»Лише з державним народом рахуються в світі – Виростай і мужній, треба велетнів нам!»
ІІІ Підсумок уроку
Сьогодні ми з вами побували  у поетичному світі талановитого українського письменника В.Ф.Василашка. Дуже важливо, щоб у нинішній час ви могли пізнати і знайти себе в цьому світі.
IV. Домашнє завдання.
Написати твір-роздум «Чи цвістиме сад Василашка упродовж століть?»

Немає коментарів:

Дописати коментар