Мої уроки

Урок за повістю–казкою М.Павленко Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»

Обладнання: навушники, дзвінок, старі фотографії, коралі, фото старої шафи, сліпого старця,  «6 капелюшків мислення», ІКТ «Презентація до уроку», ланцюжок подій, книга М.Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»

Попередньо клас ділиться на підгрупи за принципом предметів: лупа, тростина, капелюх (чорний), рукавички.

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

3.1. Слово вчителя

Першим завданням нашого уроку є завдання – ознайомитися з життям і творчістю Марини Павленко. Наші учні познайомилися з Мариною Павленко і запросили її до нас у віртуальну радіостудію.

(Слайд 5)

3.2.Літературно-рольова гра «Інтерв ‘ю з письменником

Ведучий. Добрий день, шановні слухачі. В ефірі передача «Літературні постаті».  У нас в гостях молода, обдарована жінка, яка з’явилася на літературному олімпі у 9о-х роках і відразу заявила про свою неповторну творчість, як поетеса, письменниця, ілюстратор, аматор. Українські підлітки щиро полюбили мрійливу Русалоньку та її вірних друзів. Ви можете телефонувати нам.

Добрий день, пані Марино!

(Слайд 6)

Марина Павленко. Здрастуйте, шановні слухачі, шанувальники слова.

Ведучий. О, до нас додзвонився перший слухач. Ми вас слухаємо.

І слухач. Добрий день, Марино Степанівно! Чи пригадуєте ви ту мить, коли вирішили стати письменницею?

Марина Павленко. Писати почала, відколи себе пам’ятаю, мабуть разом  із малюванням, яке теж дуже люблю. Пригадую розмальовані мною аркушики, де збоку біля малюнків якісь каракулі, котрі розшифровують зображене. Письменницею стати ніколи не мріяла. Художницею – так, учителькою, балериною.

Ведучий. Прошу, ви в ефірі.

ІІ слухач. Як батьки ставилися до вашого захоплення?

 Марина Павленко. У родині моїх батьків, учителів-словесників Степана й Ольги Павленків, слово було на почесному місці. Читати й писати – це було щось таке звичайне, що на мої списані в косу лінію зошити ніхто спочатку не звертав уваги. Але коли я навчалася в старших класах, тато взяв кілька моїх віршів і надіслав їх до районної газети.

Ведучий. Знову дзвінок, сьогодні активні слухачі. Прошу, ставте запитання.

ІІІ слухач. Як виник задум книжки «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських?»

Марина Павленко. Книга народилася з драматичної історії одного родоводу, переказаної мені останньою спадкоємицею цього роду – Євгенією Іванівною Дульською. Щоправда, історію ту нині впізнати важко: в моїй уяві вона обросла купою нових подробиць, детективних ходів і абсолютно новою «мораллю». Та ще й переплелась – не тільки з такою ж, як у Кулаківських, прогавленою рідними дітьми долею України, – а й з цілком сучасною і цілком видуманою мною «підлітковою» сюжетною лінією. Лише характери здебільшого взяті з життя: Софійка, наприклад, багато в чому уособлює мою старшу доньку Олю, Ростик – молодшу донечку Оксаночку.

  Зараз є уже 5 книжок про Софійку-Русалку.

Ведучий. Ви нас заінтригували. А які це 5 книг?

Марина Павленко  ( Слайд 7)

«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»;

«Русалонька із 7-В та Загублений у часі»;

«Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу»;

«Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту»;

«Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія»

Ведучий. І останній дзвінок.

4-ий слухач. В якому стилі написані книги?

Марина Павленко. В стилі «фентезі», бо тут є чарівні предмети, часова магія, ритуали… Жанр – повість-казка. Тож бажаю вам захопливої подорожі і розкриття всіх таємниць, що виникали перед Софійкою.

Ведучий. Дякую. До побачення.

 3.3.Теорія літератури

Марина Степанівна побажала розкриття таємниць загадкової історії.  А для цього нам потрібно розпочати розслідування. Насамперед пригадати, що таке казка, повість і, поєднавши ці два поняття, дати визначення повісті-казки.

У кожної групи на столі лежить опорна схема, яка допоможе виконати завдання.

                                   

І група – Пригадайте, що таке казка.

ІІ група – Пригадайте, що таке повість?

ІІ група – Поєднайте два поняття – «казка» й «повість» і спробуйте визначити, що таке повість-казка.

(Після відповіді І групи записують у першу колонку таблиці.

Після відповіді ІІ групи записують у першу колонку таблиці

Після відповіді ІІІ групи записують у 3-тю колонку таблиці)

Виконавши це завдання, ви дізналися, що таке повість-казка, тому можемо перейти до наступного.

3.4. Робота над змістом твору

 Створення ланцюжка подій        повісті

Ланцюжок подій

1.Знайомство з Софійкою та її родиною

2. Дівчинка знаходить у шухляді коралі й розуміє, що шафа загадкова

3.Пропали коралі, які Софійка попросила поносити у тітоньки

4.Вадим Кулаківський довіряє Софійці сімейну таємницю

5.У гостях у Вадима його бабуся показує дівчинці світлину, на якій зображений Гордій Кулаківський, у якого виколоті очі

6.За допомогою шафи й чарівного слова   ко-рра-лі Софійка мандрує в минуле й дізнається, що чоловік з виколотими очима на світлині – Гордій Кулаківський.

7.Софійка дізнається, що коралі вкрав Вадим.

8.Дівчинка стає свідком того, Гордій Кулаківський обманом змушує підписатися Данила Міщенка на якомусь документі

9. Перед церквою на майдані Софійка зустрічає сліпого старця, який каже їй, як зняти прокляття з роду Кулаківських                                    

Слово вчителя Сюжет повісті будується на логіці розв’язання таємниці прокляття роду Кулаківського, яке досліджує головна героїня її Софійка, ваша ровесниця. А для чого вона це робить, ми з вами вияснимо протягом уроку.

Завдання. Пригадати, дослідити й обговорити, які події відбуваються  в  1-20 розділах  повісті. Тому  вам потрібно виконати наступні завдання. І допоможуть у цьому «6 капелюхів мислення», які приховують у собі «ланцюжок» запитань, на які потрібно відповісти, щоб дати відповідь на наступні завдання уроку. На ваших столах лежать ці капелюшки, піднявши їх, ви знайдете запитання.

3.6.Інтерактивна вправа «Шість капелюхів мислення» (За методикою Едварда де Боно»

Білий капелюх (викладення відомих уже фактів)

Завдання. Викладіть відомі вам уже факти, тобто створіть «ланцюжок» подій твору. Назвіть імена героїв, з якими ви зустрічалися на сторінках прочитаних глав повісті.

Жовтий капелюх (вираження позитивних емоцій)

Завдання. Які позитивні риси має Софійка? Підтвердіть свою відповідь прикладами її вчинків, поведінки.

Чорний капелюх (вираження негативних емоцій)

Завдання. Яке враження на вас справили Гордій Кулаківський та Данило Міщенко під час першого з ними знайомства? Хто з них справжній злодій і махінатор?

 Червоний капелюх (відношення до подій, що розвиваються)

Завдання. Чи можна Софійчину тітоньку назвати легковажною через умову вийти заміж лише в коралях? Обгрунтуйте свою думку, вживаючи такі вирази:

Я вважаю….

Дуже хотілось би… .

Зелений капелюх – (виробляємо креативні поради, життєва мета та реалії життя)

Завдання. Часто про якісь плани чи мрію, що не збулися кажуть: усе, що не

робиться, робиться на краще. До якої ситуації в прочитаній частині повісті якнайбільше підходить цей вислів? Чи бувало так у вашому житті?

Синій капелюх – (робимо висновок)

Чи справді можливе таке прокляття, а чи є цьому якесь інше пояснення?

Узагальнення вчителя

Людина є господарем своєї долі. І якщо кожен з нас буде робити життєвий вибір у бік добра, ми змінимо світ на краще.

А зараз ми проведемо слідчий експеримент, який і стане головним ключем до розгадки наступного завдання, а саме, дослідити сюжетні лінії твору, реальне й казкове в ньому.

3.5. Інтерактивна вправа «Слідчий експеримент. Що за предмети?»

Завдання. На кожному з ваших столів лежить загадковий предмет: ілюстрація із зображенням старої шафи, коралі, стара фотографія. Кожен з них  відіграє певну роль у повісті. Під ними лежать запитання, на які ви повинні дати відповідь

І група – Ілюстрація із зображенням старої шафи

ІІ група –Коралі     

ІІІ група – Стара фотографія

І група. Стара шафа? Яке відношення шафа має до Софійчиного розслідування? Як про її чари дізналася дівчинка?

ІІ група. Де Софійка взяла коралі? Яка їх роль у розкритті родового прокляття?

ІІІ група. Як стара фотографія потрапила до Софійки?

За що було накладене прокляття і ким?

Узагальнення вчителя

  Отже, ми підійшли до визначення сюжетних площин, які об’єднують ці предмети.

3.6. Визначення часових площин  у творі

1. Бесіда

Які  часові площини  об’єднують ці предмети? (За їх допомогою дівчинка потрапляє з сучасного в минуле, спочатку випадково, а потім – щоб зняти з однокласника Вадима родове прокляття)

2. Заповнення колонки таблиці «Про що я дізнався?»

Слово вчителя, щоб підвести до реального й казкового

        Мандрівка в часі, зміна теперішнього через минуле, дія чарівних предметів – ці казкові мотиви приваблюють незвичністю, таємничістю, пригодницьким характером, поєднанням переживань за долю персонажів і захопленням їхньою кмітливістю та героїзмом.   Діти, мабуть, від народження мають потяг до випробувань, експериментів, до здійснення споконвічної мрії людини переміщатися у просторі і в часі.. А більшість дорослих  не вірить, що людині до снаги побувати у минулому, а тим більше – заглянути в майбутнє. Тому вони й не можуть здійснювати фантастичні подорожі. А Софійка вміла фантазувати і вірила у те, що чудеса бувають на світі. Часто від казки до реальності – всього один крок.  Тож давайте визначимо це  реальне й казкове в повісті й заповнимо таблицю «Реальне й казкове у творі»

2. Заповнення таблиці «Реальне й казкове у творі»

Завдання. Вам потрібно дослідити реальне й казкове у повісті казці й заповнити  таблиці «Реальне й казкове у творі», схеми яких є на аркушах у кожної групи,  щоб віднайти ключ до наступного завдання уроку.

(Учні зачитують написане»

3.Узагальнення вчителя.

        Я хочу, що ви вірили в чудеса і допомагали людям, котрі потребують вашої допомоги,  що людина, навіть маленька, може змінити світ на краще; що старовинні бабусині коралі в добрих руках  обов’язково  допоможуть виправити чужі помилки , повести людину зовсім іншим шляхом: змінять світ на краще; таке сприйняття світу в дитинстві на все життя закладає ніжність до всього живого, зігріває світ ніжним світлом краси і радості. 

VІ. Підсумок уроку

Завдання. Довести , що «Русалонька…» – повість-казка.. Своє висловлювання побудуйте за схемою «Я вважаю.., тому що …», «Отже…».

–                   Чого нас навчає повість-казка?

VІІ. Оцінювання.

Ваші знання – це скарб. У цій скриньці є символічні монети, які ви отримаєте  як винагороду за роботу на сьогоднішньому уроці. Це бали.

VІІІ. Домашнє завдання.

1.      21-40 Прочитати розділи твору.

2.     Виписати цитати до образів Софійки, Сашка і Вадима.

3.     Твір-роздум «У чому полягає сенс життя?»

Тема 1. Емма Андієвська – українська письменниця й художниця, що живе в Німеччині. Її казки-притчі.  «Казка про яян».

Мета: познайомитися із життям і творчістю письменниці, її епістолярною спадщиною, прочитати казку-притчу, з’ясувати жанрові особливості, сюжет;  розвивати навички виразного і вдумливого  читання, виділяти фантастичні елементи у творі, розуміти поняття притчевості в мистецтві;  виховувати інтерес до творчості письменників-емігрантів.

Тип уроку: комбінований (із елементами інновацій).

ТЛ: казка, притча.

Обладнання: портрети письменниці, збірки творів, ілюстрації до них, притчі.

Форми, методи, прийоми роботи: «Презентація творчих завдань», «Мікрофон», «Асоціації», випереджувальне завдання, квест із теорії літератури, дослідження-пошук, проблемне питання, «Мозковий штурм»,   взаємооцінювання.    

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання практичного характеру

1.     «Презентація творчих завдань»(огляд і коментар)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.     «Мікрофон»

1.     Твори яких письменників української діаспори ви вивчали?

2.     Що для них характерно?

3.     Чому деякий час їхні твори були недоступні українському читачеві?

IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

V.     Мотивація учіння школярів

1. «Асоціації»( записати на дошці асоціативні відчуття)

– Що ви думаєте, коли чуєте слово «притча»?

– Що вам відомо про нього?

Зразок

* сказання

*переказ

*казка

*оповідання

* Біблія

VІ.     Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Слово вчителя. Виразне читання притч

              Жила в одному селі сім’я: батько, мати і двоє діточок – дівчинка і хлопчик. Жили дружно, у злагоді, не ледарювали – то й усе велося в господарстві. Аж якось тяжко занедужав хлопчик. Не відходять від його ліжка рідні, ладні небо йому прихилити, а зарадити біді не в силі. Нелегко батькові дивитися на муки своєї дитини. Вийшов він надвір, ходить по садку. Аж раптом побачив дивну білу постать і впізнав у ній Смерть. Вона прийшла, щоб забрати його сина.

      Почав чоловік просити: “Не бери мого сина! Візьми краще мене! За моїми плечима немало літ, а його життя тільки починається”. Погодилася Смерть і простягнула до нього кістляві руки. Та враз відчув чоловік, як б’ється його серце, як біжить по жилах гаряча кров… А смерть уже й квапить…

“Я ще не готовий”, – буркнув чоловік і зник у хаті. Та не посмів синові в очі глянути; сів край столу і скрушно схилив голову.

      Вийшла надвір сестричка. Побачила, що в саду хтось стоїть, чекає. Підійшла ближче, а Смерть і каже: “Не бійся мене! Я прийшла по твого братика”. І дівчинка теж попросила взяти її замість недужого братика. Та коли Смерть простягнула свої довгі руки, дівчинці здалося, що зорі на небі ніколи не світили так ясно, а потічок не співав так весело… І подумала вона: “Моє життя ще тільки починається. А братик ще малий, знає мало і йому не так шкода помирати…” І дівчинка втекла до хати.

      А над ранок надвір вийшла мати. Не бачила вона нічого, бо очі їй заливали сльози. Та Смерть сама озвалася: “Я прийшла забрати твого сина”. Ні хвильки не вагалася мати: “Забери мене. Дозволь тільки з сином попрощатися”. Мати повернулася в хату і довго-довго дивилася на сина. Та подумала, що її кровинка буде жити, і так легко стало їй на серці…

      Вийшла надвір – а довкола нікого не видно, тільки по дворі хтось дибає геть. “Зачекай!” – гукнула мати. Але Смерть навіть не оглянулася, зрозуміла, що проти материнської любові навіть вона безсила. Мати знову забігла в хату. Бачить: син її, усміхнений, здоровий, простягає до неї руки…

Ольга Барабаш. “Дзеркальний світ”

     Учень запитав учителя:

— Світ, який оточує людину, ворожий чи несе благо?

— Я розкажу тобі притчу про те, як ставиться світ до людини, – сказав учитель.

    Давним-давно жив великий шах. Він наказав побудувати чудовий палац. У цьому палаці був зал, де всі стіни, стеля, двері й навіть підлога були дзеркальними.

     Дзеркала настільки точно відображали предмети, що відвідувач одразу не зрозумів, що перед ним дзеркало. Окрім того, стіни цієї зали створювати ехо. Запитаєш: “Хто ти?” – і почуєш у відповідь з різних боків: “Хто ти? Хто ти? Хто ти?”

    Одного разу в цю залу забігла собака й завмерла посередині – ціла зграя собак оточила її з усіх боків, зверху і знизу. Собака на всяк випадок оскалила зуби; і всі віддзеркалення відповіли їй тим самим. Перелякавшись не на жарт, собака відчайдушно загавкала. Ехо повторило її гавкіт.

   Собака гавкала все голосніше, кидалася в різні боки, кусаючи повітря. Її віддзеркалення теж носилися навколо, клацаючи зубами. На ранок слуги знайшли собаку мертвою в оточенні мільйонів віддзеркалень мертвих собак.

    У залі не було нікого, хто міг би заподіяти їй хоч якусь шкоду. Собака загинула, б’ючись зі своїми власними віддзеркаленнями.

2. Повідомлення учнів про Е.Андієвську. Випереджувальне завдання

Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня 1931 року. Під час війни разом із родиною емігрувала на Захід.  Про цей    факт письменниця писала: «Мама взяла нас, дітей, за руку і в переддень того,  радянські війська зайняли Київ (це був кінець 1943 року), подалася на Захід. Мама не була певна, що нас не винищать — коротко перед тим знищили батька. Він не був партійним, він був хіміком-винахідником, тому його, між іншим, і прибрали — аби його винаходи не дісталися німцям. Мама — учитель-біолог, з українського козацького роду, але зросійщена. Так от мама па мигах упросила німецького солдата, і той дозволив нам в останньому німецькому ешелоні з кіньми покинути Київ. І так ми поволі добралися на Захід, жили, вчилися...»

    Спочатку Емма Андієвська мешкала в Німеччині, згодом у Франції, а потім в Америці. Пізніше повернулася знову до Німеччини і там живе у місті Мюнхені. Вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). Наша землячка знана у західному світі і як художниця.

    Емма Андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори. Незвичайним був її дебют на початку 50-х років, коли з'явилася перша збірка віршів. Тогочасні критики поставили поетесу на рівень раннього Тичини й Артюра Рембо (французький поет), відзначили єдність поетичного стилю з малярськими роботами, якими вона ілюструє свої книги.

Поетичне слово Андієвської незвичайне, не таке, яке ми всі звикли читати. Та не треба лякатися різноманіття складних і малозрозумілих слів. Треба читати саме Еммине слово. «Мені цікаво писати до такої публіки, як я сама, — зізнавалася поетеса в інтерв'ю для «Літературної України», — мені хочеться сказати якісь несказані речі, витягнути їх із небуття. Але ж людина до всього мусить спершу призвичаїтися. Те нове, що несе у світ поет, загалом творча особистість, зрештою сприймається і ширшими верствами людей. А для цього потрібен час, бо люди не люблять нового..

– Мені ніхто не диктує, що і як писати, це тільки я вирішую, який мій світ, і я в цьому світі порядкую. Але не так порядкую,  як намагаюся вирвати з того невимовного небуття осмислене вже неосмислення. І це, властиво, мета поезії».

    Тож спробуйте знайти  оті поєднання несумісного, спробуйте проникнути в коло витвореного нею світу і відчути тепло неспокійного серця нашої землячки.

    Як художниця виставлялася в багатьох країнах світу. Вперше глядачі (побачили її акварелі в Мюнхені в 1956 році, потім в Нью-Йорку — у 1989 році, Емма ілюструвала свої збірки «Архітектурні ансамблі» та «Знаки».

    Незвичайний погляд на життя, притому ж правдивий, виростає з самої дійсності — доброї і лихої, і різнобарвної. Добро повинно перемагати, і це ми бачимо в її творах. Ознайомтеся з ними, і ви в цьому переконаєтесь самі. (В.Оліфіренко)

4.     Виразне читання «Казки про яян»

5.     Літературознавчий квест

Притча – …

Різновиди –…

Спорідненість із байкою – …

6.     Проблемне питання

– Чому це притча?

VІІ.     Осмислення , узагальнення, систематизація знань

1.     Дослідження-пошук. Робота в парі

·        Визначити елементи сюжету

·         Знайти фантастичне  у творі

2.     «Мозковий штурм»

–       Яка мораль притчі?

–       Що спільного із прослуханими творами?

VІІІ.     Підсумки уроку

1.Взаємооцінювання роботи

2. Озвучення очікуваних результатів (таблиця, записана на початку уроку)

3. «Мікрофон». Здійснення самоконтролю  роботи  за питаннями

– Що ви з’ясували?

– Чи вдалося досягнути мети? Яким чином?

– Виконання яких завдань викликало труднощі?

– Що виявилося найважливішим?

– Над чим варто ще попрацювати?

– Чи справдилися очікування від уроку?

ІX. Домашнє завдання

1.Придумати свій варіант фіналу казки.

2. Скласти кросворд, ребус, створити ілюстрацію за твором.

 Тема 2. Емма Андієвська – сучасна українська письменниця й художниця, що живе в Німеччині. Її казки-притчі. Добро і любов до світу.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці, її епістолярною спадщиною, навчити розуміти поняття притчевості в мистецтві,  розвивати увагу, мислення, навички виразного і вдумливого  читання, виділяти фантастичні елементи у творі; виховувати інтерес та повагу до творчості письменниці.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ТЛ: казка, притча.

Обладнання: портрети письменниці, збірки творів, ілюстрації до них, притчі.

Форми, методи, прийоми роботи: «Мікрофон», «Асоціації», випереджувальне завдання, проблемне питання, робота в парах, бліц-опитування «Запитай у друзів».

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     «Мікрофон»

Твори яких письменників української діаспори ви вивчали?

Що для них характерно?

Чому деякий час їхні твори були недоступні українському читачеві?

IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

1. «Асоціації» ( записати на дошці асоціативні відчуття)

– Що ви думаєте, коли чуєте слово «притча»?

– Що вам відомо про нього?

Зразок

* сказання

*переказ

*казка

*оповідання

* Біблія

VІ.     Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу

1.     Слово вчителя

     До найяскравіших імен, які невтомно й самобутньо репрезентують нашу літературу на зарубіжних теренах, безсумнівно, належить ім'я Емми Андієвської.

   Поет, прозаїк, художник. Живе у Мюнхені. Режисер і редактор українського відділу радіо «Свобода» (1955 – 1995). Член-засновник   об єднання українських письменників «Слово Автор багатьох поетичних збірок : «Народження ідола», «Наука про Землю», «Кав ярня» тощо.    Емма Андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори. Незвичайним був її дебют на початку 50-х років, коли з'явилася перша збірка віршів.

Та не треба лякатися різноманіття складних і малозрозумілих слів. Треба читати саме Еммине слово. «Мені цікаво писати до такої публіки, як я сама, — зізнавалася поетеса в інтерв'ю для «Літературної України», — мені хочеться сказати якісь несказані речі, витягнути їх із небуття. Але ж людина до всього мусить спершу призвичаїтися. Те нове, що несе у світ поет, загалом творча особистість, зрештою сприймається і ширшими верствами людей. А для цього потрібен час, бо люди не люблять нового..

– Мені ніхто не диктує, що і як писати, це тільки я вирішую, який мій світ, і я в цьому світі порядкую. Але не так порядкую,  як намагаюся вирвати з того невимовного небуття осмислене вже неосмислення. І це, власне, мета поезії».

    Тож спробуйте знайти  оті поєднання несумісного, спробуйте проникнути в коло витвореного нею світу і відчути тепло неспокійного серця нашої землячки.

2. Повідомлення учнів про Е. Андієвську. Випереджувальне завдання

    

1.1.Життєвий шлях письменниці

Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня 1931 року. Під час війни разом із родиною емігрувала на Захід.  Про цей    факт письменниця писала: «Мама взяла нас, дітей, за руку і в переддень того,  радянські війська зайняли Київ (це був кінець 1943 року), подалася на Захід. Мама не була певна, що нас не винищать –коротко перед тим знищили батька. Він не був партійним, він був хіміком-винахідником, тому його, між іншим, і прибрали — аби його винаходи не дісталися німцям. Мама — учитель-біолог, з українського козацького роду, але зросійщена. Так от мама па мигах упросила німецького солдата, і той дозволив нам в останньому німецькому ешелоні з кіньми покинути Київ. І так ми поволі добралися на Захід, жили, вчилися...»

      Через дуже часті важкі хвороби, більшість шкільних предметів Емма Андієвська здавала екстерном. З дитинства Андієвська мала феноменальну пам'ять. Хворобливість дитини змусила родину у 1937 році переїхати спочатку до Вишгорода, а згодом — у 1939 році — до Києва. В 9—10 - річному віці майбутня письменниця перечитала найвідоміші твори світової літератури.

     Початок війни застав родину Андієвської у Києві. Тоді ж загинув батько письменниці, його було безпідставно розстріляно радянською владою.

          У 1943 році діти з матір'ю виїхали на Захід. Родина жила в англійській окупаційній зоні Берліна. Живучи у Німеччині, дівчина відмовилась вчитися у жіночій гімназії, і її, попри правила, прийняли до чоловічої. Окрім того, вкотре загострилися проблеми майбутньої мисткині із здоров'ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку хвора на туберкульоз хребта і після цього вісім років ходила в корсеті.^[10]

    Наприкінці 1949 року, під час блокади Берліна, родина переїхала спочатку до табору переміщених осіб у Міттенвальді, а потім до Мюнхена. Маючи природне оперне контральто і рятуючись від сухот легенів, Емма Андієвська, знаходячись у Берліні, а згодом у Міттенвальдському таборі, брала уроки оперного співу.

    1957 року письменниця з усією родиною переїхала до Нью-Йорка, де працювала перевіряючим  дизайну вітальних листівок. У Нью-Йорку Емма Андієвська також працювала бібліотекарем у медичній бібліотеці.

У 1959 році Андієвська вийшла заміж за літературного критика, есеїста та письменника Івана Кошелівця, з яким прожила все життя аж до смерті чоловіка. Після одруження подружжя повернулося до Німеччини у Мюнхен. Андієвська щорічно на місяць їздила у США, щоб у 1962 році отримати американське громадянство. Пізніше повернулася знову до Німеччини і там проживала у місті Мюнхені, де і похована. Вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). Наша землячка знана у західному світі і як художниця.

2.2. Мистецька творчість Ємми Андієвської

      Відома художниця, яка виставляла свої мистецькі твори на багатьох персональних виставках у Німеччині, Франції, Швейцарії, США, Канаді, в Україні.

      Презентація мистецьких творів художниці. Критики відзначили єдність поетичного стилю з малярськими роботами, якими вона ілюструє свої книги.

 

3.Робота в зошитах. Теорія літератури

    Казка – один із основних жанрів народної творчості, епічний, розповідний, сюжетний художній твір усного походження про вигадані та фантастичні події.

   Будова твору: зачин, основна подія, трикратна їх повторюваність,

розв язка.

    Притча – короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення етичних цінностей буття

4. Особливості казок-притч Емми Андієвської   

4.1. Слово вчителя

Незвичайний погляд на життя, притому ж правдивий, виростає з самої дійсності — доброї і лихої, і різнобарвної. Добро повинно перемагати, і це ми бачимо в її творах. Усі казки  пов язані між собою, вони ніби дифузно проникають одна в одну. Своїми казками вона пропонує читачеві ввійти в дивний і несподіваний світ. Він різний, змінний, непередбачуваний і химерно-ламкий.

Окремі із торів супроводжуються коментарем-розмірковуванням героїв про зміст тієї чи іншої казки. Наприклад, серед вибраних казок Емми Андієвської є такі: «Говорюща риба», «Казка про галайла», «Казка про бика й метелика», «Казка про кулі зла», «Казка про яян», «Казка про мандрівника», «Казка про гадюку й орла або невдячного приятеля», «Казка про дракона, шевця, що не вмів дарувати заподіяної йому кривди та інших».

4.2. Коротка презентація учнями сюжету прочитаних вдома казок Емми Андієвської,  визначення їх особливостей

V. Закріплення учнями навчального матеріалу

5.1.Бліц-опитування «Запитай у  друзів» ( Учні один одному ставлять запитання за змістом уроку)

–       Де народилася Емма Андієвська?

–       Ким були її батьки?

–       Де вона проживає тепер?

–       Ким є Емма Андієвська?

–       Які казки-притчі написала?

–       Що називається казкою?

–       Що таке притча?

5.2. Робота групах.

 Проблемне запитання

– Що спільне й відмінне між притчею та байкою?

VI. Підсумок уроку

Складання рефлексії уроку

VII. Домашнє завдання

Прочитати «Казку про яян» Емми Андієвської. Скласти  шість запитань за змістом і записати їх в зошити

Підготувала вчитель української мови та літератури І категорії Куражинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новоушицького району Кремінська Леся Леонтіївна