“Кожен яянин знає тільки своє “Я”, тому запитань іншої
людини просто не чує.”
“Ніхто не може догодити яянину, бо тільки він сам усе
знає і вміє, і то – найкраще.”
Школярі визначали тему, ідею, основну думку твору,
доводили притчевість казки, її мораль, дискутували з приводу того, чому Емма
Андієвська не подає жодного з імен, що уособлює мішок з самоцвітами, вказували
на реальних та фантастичних героїв, вчилися характеризувати образи. Складали
асоціативне гроно «Я і…».
На етапі підсумку учні зробили висновок, що справжня
людина не може жити лише власним «Я», не помічаючи навколо інших людей, не
дбаючи про них. А добро, віддане іншим, завжди повертається. Винагорода чекає
на щедрих душею людей.
Я зробила висновок, що жодна дитина не була байдужою
на уроці, всі активно висловлювали власні думки про їх місце в сучасному світі,
про те, що можуть зробити корисного для суспільства. І коли було поставлене
питання про те, що б він зробив з мішком алмазів, ніхто не сказав, що
використає для власного збагачення. Алмази хотіли продати всі, за виручені
кошти одні говорили, що куплять продукти, іграшки, підручники і передадуть
дітям у зону АТО, інші нададуть гуманітарну допомогу воїнам України, допоможуть
онкохворим дітям чи будинкам пристарілих тощо.
На уроці використала такі форми та методи роботи:
метод проектів, «мозковий штурм», порівняльний аналіз, гра «Вилучи зайве»,
«Мікрофон», складання асоціативного ряду, групові, парні та індивідуальні форми
роботи, ІКТ.
