19 лютого у 6 класі я провела відкритий урок-презнтація на тему «Емма Андієвська – сучасна українська письменниця і художниця. ЇЇ казки-притчі. «Казка про яян». Прихований зміст твору. Добро і любов до світу». Учнями вдома були підготовлені повідомлення про життя Е.Андієвської, літературну й мистецьку діяльність. Була проведена робота над казкою-притчою. Шестикласники порівнювали, які ознаки казки і притчі у творі. За планом до змісту казки відтворювали її зміст. Під час аналізу прочитаного доповнювали наведені ключові фрази (зображення на слайді доповнювали їх, скориставшись текстом, пояснювали зміст, висловивлювали своє ставлення.

“Кожен яянин знає тільки своє “Я”, тому запитань іншої людини просто не чує.”

“Ніхто не може догодити яянину, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то – найкраще.”

Школярі визначали тему, ідею, основну думку твору, доводили притчевість казки, її мораль, дискутували з приводу того, чому Емма Андієвська не подає жодного з імен, що уособлює мішок з самоцвітами, вказували на реальних та фантастичних героїв, вчилися характеризувати образи. Складали асоціативне гроно «Я і…».

На етапі підсумку учні зробили висновок, що справжня людина не може жити лише власним «Я», не помічаючи навколо інших людей, не дбаючи про них. А добро, віддане іншим, завжди повертається. Винагорода чекає на щедрих душею людей.

Я зробила висновок, що жодна дитина не була байдужою на уроці, всі активно висловлювали власні думки про їх місце в сучасному світі, про те, що можуть зробити корисного для суспільства. І коли було поставлене питання про те, що б він зробив з мішком алмазів, ніхто не сказав, що використає для власного збагачення. Алмази хотіли продати всі, за виручені кошти одні говорили, що куплять продукти, іграшки, підручники і передадуть дітям у зону АТО, інші нададуть гуманітарну допомогу воїнам України, допоможуть онкохворим дітям чи будинкам пристарілих тощо.

На уроці використала такі форми та методи роботи: метод проектів, «мозковий штурм», порівняльний аналіз, гра «Вилучи зайве», «Мікрофон», складання асоціативного ряду, групові, парні та індивідуальні форми роботи, ІКТ.

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Із кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.

Двадцять сім років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 не повернуться додому ніколи.

Із Новоушицького району участь в бойових діях в Афганістані взяв 61 військовослужбовець, на Кубі – 10, в Єгипті і Угорщині – 5, в Чехословаччині – 24, в Югославії – 3, у Кореї – 2. 

Ми дякуємо за мужність і героїзм тим, хто повернувся. Ваш подвиг - взірець реального, дієвого патріотизму для сучасного покоління, для військовослужбовців, які зараз стоять на захисті нашої держави. 

29 січня - День пам’яті героїв Крут

29 січня в Україні – День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтовики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва.

Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат.

28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну „Ще не вмерла Україна”. Пролунала недовга кулеметна черга…

У загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща.

22 січня - День соборності України

22 січня Україна відзначає День соборності. Саме цього дня у 1919 році на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні в м. Хусті. Це була найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців, в якій взяли участь понад 30 тис. осіб, що з’їхались до столиці Карпатської України.

У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала одним зі свідчень того, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і готові протистояти політиці комуністичної партії.

Офіційний державний статус День Соборності України отримав у 1999 році. Щороку, 22 січня, на вулицях Києва та інших міст України можна побачити людей, що відзначають це свято. Живі ланцюги, які вони традиційно утворюють, символізують об'єднання країни.