Сухомлинський говорив про психологію контактів між
учнями і вчителями, про спілкування та його закони: «Щоб спілкуватися з людьми,
треба навчитися робити крок їм назустріч».
Якщо уявити графічно наше спілкування з учнями, то
вийде переплетіння ліній - струн, якими йде інформація, здійснюється передача
думок, їх обмін при допомозі слова.
Вважаю, для того, щоб
зав'язалось співробітництво між учителем і учнями, вчитель повинен безпомилково
знайти ту ноту, з якої треба починати урок. Важливо зацікавити учнів і
пробудити в них інтерес до теми, лише тоді вони будуть активними
співрозмовниками і охоче співпрацюватимуть.
Основою успіху є змістовність і нестандартність уроків
(урок-казка, урок-концерт, урок-вистава (5-6 клас), урок-презентація,
урок-семінар (10-11 класи) тощо. Мета їх – повноцінне художнє осмислення тексту
і трансформація його на сьогоднішні проблеми , спонукаю школярів до зіставлення
світоглядів, позицій письменника зі своїми поглядами на життя, вчу учнів
формувати свою точку зору. Головне, щоб на уроці не було байдужих, Від цього
збільшується інтерес до вдосконалення вмінь висловлювати свої думки.
Саме тому, починаючи з п’ятого класу, на уроках української літератури я
використовую ІКТ. Вдома діти готують невеликі повідомлення відповідно до теми.
Так, наприклад, на уроці вивчення теми «Історичне минуле нашого народу» ( «Повість минулих літ» – найдавніший літопис
нашого народу») учні розповідають про руських князів,презентуючи світлини з їхнім
зображенням та фрагментами з життя історичних осіб. Спонукаю учнів до створення
групових міні-проектів. Зокрема, під час опрацювання акровіршів Л.Глібова – 1 група одержала завдання – знайти
інформацію про Л.Глібова, факти з його біографії, світлини з життя; 2 –
підготувати повідомлення про вареники, магічні властивості, якими наділяли
вареники у давнину (до загадки «Химерний, маленький…»). Я
вважаю, що ІКТ потрібно розумно
використовувати на уроці, приділяючи основну його частину роботі над художнім твором. Крім бесіди за
змістом тексту (на окремих уроках учні в парах складають запитання самі і
ставлять їх класові), учнів умовно поділяю на групи, даю завдання – скласти
інформаційне гроно «Якості Ярослава
Мудрого, спираючись на текст і
опрацьовану на уроці інформацію («Олександр Олесь «Ярослав Мудрий»). З метою
кращого розуміння змісту художнього твору, характерів героїв, особливостей їх
поведінки спонукаю п’ятикласників до підготовки інсценізації уривків з
програмових казок, оповідань тощо (Г.Малик» Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», О.Олесь «Микита
Кожум’яка”, С.Васильченко «У бур’янах”…) .
Під час такої роботи школярі вчаться сконцентровувати свою
увагу на завданні, прислухатися до думки інших, тобто вчаться часткової компетенції, співробітництва в групах.
З метою вироблення вміння компетентно й цілеспрямовано
орієнтуватися в інформаційному та комунікативному сучасному просторі в 9- 11
класах учні складають проекти «Життєвий і творчий шлях письменників». Такі
проекти виконуються як індивідуально, так і в групах (Тема уроку: Т.Шевченко.
Життєвий шлях. Початок творчості. Ранні твори. «До Основ’яненка”, «На вічну
пам’ять Котляревському”, «Думка» ,9 клас): 1 група одержує завдання –
підготувати вікторину «Що нам відомо про
Шевченка», повідомити про епоху, в якій жив письменник; 2 і 3 групи працюють
спільно, готуючи повідомлення і відповідну презентацію про життєвий шлях поета;
4 – про початок творчості ). На такому уроці я
тільки скеровує роботу учнів. Адже завдання вчителя не подавати таку інформацію, а повідомити
учнів про інформацію та вказати, де її
потрібно шукати. Це спонукає старшокласників до самореалізації в сучасному
житті, вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками.
В 10-11 класах після того, як учні вдома прочитали
художній твір, мають знайти інформацію про особливості
історичного періоду, описаного автором у тексті. Такі завдання я даю з метою глибшого розуміння прочитаного,
глибшої характеристики головних героїв, особливостей їх поведінки ( 10 клас,
І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я”– соціально-побутова повість –хроніка. Панас Мирний та
Іван Білик «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
11 клас «Тематичне й стильове розмаїття прози М.Хвильового
«Я(Романтика)» – новела про добро і зло в житті
та в душі. Проблеми внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і
обов’язком”. Ю.Яновський «Вершники». Роман у новелах.) тощо.
Чільне місце в навчальному процесі вивчення української
літератури займає домашня робота. Тут розкривається поле для самостійної
творчої діяльності учнів. У 10 класі до уроку «Поетична збірка І.Франка «Зів’яле листя»: «Безмежне поле…»,
«Ой ти,дівчино, з горіха зерня…», «Чого являєшся мені…». Життєві імпульси появи
творів (автобіографічність)» я школярам даю завдання – підготувати презентацію» трьох частин збірки
(так званих жмутків) на тему «Тричі мені являється любов, у яких розкривається
душевна трагедія ліричного героя . Десятикласники мають обрати вірші не тільки
програмові, а й ті, які найбільше припали до душі, проілюструвати їх світлинами
відповідно до змісту поезій, а також підібрати музичний супровід, який, на їх
думку, найбільше відобразить настрій ліричного героя , стан його душі. Кожна з трьох груп підбирає поезії одного
жмутка. Діти з охотою працюють над таким видом роботи, який розвиває у них
фантазію, творче мислення, інформаційну
грамотність, адже вони отримують конкретні завдання та джерела їх пошуку. Здатність
розв’язувати проблеми формує світоглядні і загальнолюдські ціннісні орієнтири; здійснюються
міжпредметні зв’язки.
Нам уроках літератури, я вважаю, повинно звучати
переважно художнє слово, слово митця, а не сухе коментування тексту. А вже
матеріал твору, над яким працюють учні, дають змогу їм стати активними
співрозмовниками, бо кожен по-своєму відчуває, уявляє й оцінює явища, факти,
вчинки, а всі разом приходять до певних висновків, узагальнень, співвідносячи
все з минулим, сучасним і майбутнім. Я прагну, щоб у творчому процесі кожна
дитина почувала себе особистістю, щоб не боялася висловлювати свою думку, хай
зовсім не таку, як у підручнику чи в когось в однокласників.
На уроках української літератури я постійно стараюся
спрямовувати свою роботу на творчу співпрацю, діалог учителя та учня з художнім
текстом, дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури
як явища мистецтва.
Уроки української мови є головною складовою навчального
процесу в школі. Тому виховання свідомого прагнення до вивчення мови,
вироблення в учнів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами
мови в різних життєвих ситуаціях, ознайомлення з мовною системою як основною
для формування мовних умінь і навичок, формування духовного світу учнів,
цілісних світоглядних уявлень – це головні завдання навчання української мови в
школі. Щоб виконати всі ці завдання, потрібно насамперед сформувати
в школярів компетенцію співробітництва та інформаційну грамотність.
Позитивну роль у цьому відіграють , на мою думку,проектні
технології, які спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на
розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у практичній
діяльності.
У 5-6 класі я
використовую міні-проекти як на уроці, так і під час виконання домашньої
роботи. Під час вивчення тем із лексики у
5 класі пропоную учням вдома скласти лінгвістичну казку про однозначні й
багатозначні слова, антоніми, омоніми тощо; в 6 класі – про частини мови, їх
граматичні значення. Діти дуже люблять свої казки супроводжувати ілюстраціями,
які роблять самі. Таку роботу вони виконують або в групах, або в парах, залежно
від складності чи обсягу роботи.
У 7 класі учні вчаться складати презентацію за частинами
мови (Підсумковий урок «Дієслово» Наприклад: дієслово , на які питання відповідає?,
на що вказує, граматичні ознаки дієслова , записують приклади). Це оформлюють у вигляді слайдів.
Особливу роль відіграє
у компетенції співробітництва не
тільки «вчитель – учень», а й «учень – учень». Так, під час вивчення теми
«Безсполучникове складне речення, його ознаки» у 9 класі даю додому завдання в
групах : знайти уривок в тексті наукового стилю, де трапляються безсполучникові
складні речення , записати їх на диктофон, виразно прочитавши.
На уроці , на етапі актуалізації знань , учні обмінюються
диктофонами і прослуховують записаний текст.
Після цього записують БСР у зошити і визначають їх кількість. Тоді вони аналізують
роботу протилежної групи і оцінюють її.
На своїх уроках я
використовую метод випереджувального навчання. У 8 класі тему «Речення зі
звертаннями. Звертання поширені й непоширені» даю учням на самостійне
опрацювання вдома,оскільки цей матеріал для сприймання не складний. Учні вчать
правила,добирають приклади з художніх творів, вказуючи автора. На уроці вони
презентують свої знання, аналізують відповіді товаришів, складають і
висловлювання, вживаючи речення із звертаннями. Таку роботу я проводжу і під час вивчення головних і другорядних
членів речення, речень з однорідними членами тощо.
В 10-11 класі даю складніші завдання – скласти тести до
певної теми . Наприклад «Синоніміка складносурядних і складнопідрядних речень»,
«Синоніміка складних безсполучникових і складносурядних речень» (11 клас),
«Стилістичні засоби фонетики» (10 клас).
З метою формування інформаційної компетенції під час вивчення теми «Стилі мовлення, їх
підстилі. Зміст і культура текстів кожного зі стилів, їх характерні мовні
засоби,основні жанри.» учні на уроці, користуючись ІКТ, шукають в інтернеті тексти відповідних жанрів, зачитують
їх і визначають характерні особливості.
Також на уроках української мови у старших класах можна
проводити уроки-конференції, які спонукають учнів до самостійного пошуку
відповідної інформації. Напередодні я даю питання, які будуть заслуховуватися під час конференції. Учні
шукають відповіді на запитання і готують короткі виступи. Після конференції
однокласники обговорюють виступи і роблять висновки. Така робота проводиться
під час вивчення тем «Правила мовленнєвої поведінки у спілкуванні. Етичні
мовленнєві формули», «Мовлення правильне і комунікативно доцільне. Вимоги до
гарного мовлення» (11 клас).
Доцільним для розвитку комунікативних здібностей учнів,
уміння швидко орієнтуватися у певних життєвих ситуаціях є моделювання ситуацій з елементами
імпровізації. Так, під час вивчення теми «Телефонна розмова як один із видів
усного ділового мовлення. Лист електронною поштою по мобільному телефону «смс.»
в 11 класі пропоную учням роботу в парах – змоделювати ситуацію телефонної
розмови на задану тему. Наприклад: розмова двох ділових партнерів про спільну
співпрацю, розмова лікаря і пацієнта, розмова двох друзів тощо.
Під час проведення вищезазначених видів роботи спонукаю
учнів самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових
пізнавальних і практичних завдань. В учнів формуються комунікативні навички та
вміння, компетенція співробітництва та інформаційної грамотності. Таким чином школярі
вчаться на власному досвіді і досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї
власної праці.
